Фінансовий аналіз рентабельності - курсова - Економіка, право - Великі роботи - Каталог файлів - Інформаційно-розважальний портал школярів, студентів
Вт, 06-Груд-2016, 19:53
Учимсь учитись
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Форма входу
Категорії розділу
Пошук
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 270
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гості: 1
Користувачі: 0
 Каталог файлів
Головна » Файли » Великі роботи » Економіка, право

Фінансовий аналіз рентабельності - курсова
[ Викачати з сервера (400.0Kb) ] 31-Трав-2008, 11:03
...
Для того щоб зрозуміти необхідність фінансового і господарського аналізу, слід з’ясовувати його роль і місце у системі важелів управління підприємством, доречно визначитись стосовно того, що таке аналіз взагалі, не пов’язуючи це поняття з економікою господарюючого суб’єкта.
Етимологічно слово “аналіз” (від грецького analysis ) означає розгляд, вивчення, наукове дослідження будь-чого шляхом розчленування, розкладання цілого на його складові. Таке розчленування дає можливість з’ясувати внутрішню суть і природу процесів та явищ, їх залежність від різноманітних факторів, оскільки без такого розчленування (реального або уявного) глибоке вивчення більшості предметів і явищ, що відбуваються у природі та суспільстві, неможливе. Аналіз по суті являє собою неодмінний атрибут діяльності людини у будь-якій сфері буття.
Аналіз у відриві від синтезу не має пізнавального значення, бо кожен об’єкт пізнання – це не просто сума частин або механічна сукупність властивостей. Щоб одержати знання про ціле і поглиблене знання про кожну його частину, потрібен синтез – поєднання частин, властивостей, які вже виділені в аналізі.
Досить переконливо це положення ілюструє аналіз і вивчення людського організму: мало проаналізувати стан функцій окремих органів (кісток, серцево-судинна системи, мозок, легені тощо), треба виявити взаємовідношення між ними, між їх функціями, і тільки після цього з’являється можливість поглибити знання про стан і функціонування кожного з його складових.
Аналіз і вивчення діяльності підприємства – суб’єктів ринкових відносин – потребує аналогічного підходу. Кожне з них функціонує, з одного боку, в умовах дії ринкових механізмів, що постійно змінюються під впливом макроекономічних процесів у народногосподарському комплексі країни, з другого боку, - в умовах конкретних особливостей і специфічних задач конкретного підприємства. Ефективність функціонування кожного підприємства залежить насамперед від того, відповідають чи не відповідають управлінські рішення, якими воно керується для досягнення успіху на ринку, цим умовам. Базою для обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень може бути тільки глибокий комплексний аналіз діяльності підприємства. У ході такого аналізу всі сторони діяльності підприємства оцінюються з позицій досягнення максимально можливого економічного результату (прибутку, рентабельності) за рахунок оптимально ефективного використання наявних ресурсів, насамперед фінансових ресурсів.
Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяль¬ності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшо¬му недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалі¬зації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.
Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов'язана з дослідженням існуючих еко¬номічних процесів і господарських комплексів, темпів, про¬порцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запла¬нованих показників, договірних зобов'язань, виробничих по¬тужностей, і об'єктивною оцінкою їх виконання.
Окремо треба вказати на можливості економічного аналі¬зу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опра¬цювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втру¬чання з метою зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення. Причому аналітик може підго¬тувати для менеджера навіть проект цього рішення.
В умовах ринкових відносин система планування всере¬дині підприємства зберігається, проте змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншо¬го, є необхідною умовою планування діяльності підприємства.
Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслід¬ки діяльності підприємства мають належно контролювати¬ся. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністра¬ції підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітич¬ного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, тема¬тична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного обстеження підприємства.
Економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідніс¬тю оцінки бухгалтерських звітів. Розробку методики аналі¬зу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерсько¬го обліку і першими, а інколи єдиними практичними праців¬никами, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс під¬приємства, і звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Зго¬дом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства".
У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-норматив¬ної, технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назви курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз", "Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економіч¬ний аналіз".
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а потім форму¬ванню його як самостійної дисципліни? По-псріло, це пов'я¬зано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського обліку і впровадженням типових форм звітності у колиш¬ньому Радянському Союзі. По-друге, було скасовано "комер¬ційну таємницю" і полегшено доступ до будь-якої економіч¬ної інформації. По-третє, у період НЕПу підприємства знову було переведено на комерційний розрахунок, тобто на засади самоокупності, і відповідно поновилося бажання вивчати і аналізувати наслідки їхньої господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неми¬нуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандарти¬зація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

Предметом економічного аналізу є фінан¬сово-господарська діяльність підприємств і установа Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі.
На відміну від предмета об'єкти аналізу — це насампе¬ред окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предме¬том економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритміч¬ність виробництва тощо.
Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст.
І Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюють¬ся нагальними потребами господарської практики. Розви¬ток економічного аналізу спричиняється необхідністю пері¬одичної оцінки стану господарських процесів, загальних ре¬зультатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктив¬них витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним по¬няттям — резерви. У зв'язку з цим перед економічним ана¬лізом від самого початку було поставлено завдання:
1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;
2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.
Згодом перед економічним аналізом життя ставило й інші завдання, розв'язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку курсу. Найважливішим зав¬данням є сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю, яке, зокрема, започаткувало появу опе¬ративного аналізу.
Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторській практиці і податковою адміністрацією і, отже, може розв'язувати нове завдання — контроль за роботою підприємств і установ усіх форм власності.
У підручниках інколи наводяться ще й інші завдання. Проте при пильному їх вивченні можна побачити, що вони або деталізують зазначені вище, або взагалі є завданнями, які мають розв'язувати інші економічні дисципліни.
Обов'язковою умовою будь-якого матеріального виробниц¬тва є забезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання — повсякденна турбота і обов'язок кожного підприємства. Зменшення питомого витрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції приводить до зростання ефек¬тивності суспільного виробництва, поліпшує всі показники самого виробника товарів.
Існує чимало видів ресурсів. Серед них — природні, вироб¬ничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробниц¬тва придатна така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси можуть бути вихідні, природні і похідні, штучні. До останніх нале¬жать товарні, інформаційні, фінансові, наукові та ін.
У процесі виробництва ресурси починають взаємодіяти один з одним. Такі взаємодії мають форму факторів (чин¬ників).
Фактор — це рушійна сила будь-якого процесу або -явища, який визначає їх характер та результат. Інак¬ше кажучи, фактор — це причина, яка впливає на пев¬ний результат (наслідок). На виробництві мають місце чимало причинно-наслідкових зв'язків, а отже, факторів (чин¬ників), виявлення, вимір і вивчення яких — важливе завдан¬ня економічного аналізу.
Фактори класифікують згідно з певними ознаками. Відпо¬відно до простих елементів праці розрізняють трудові і мате¬ріальні фактори. Останні складаються із сировинних, енер¬гетичних, водних, факторів основних засобів тощо. За місцем дії фактори можуть бути внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські. Розрізняють також факто¬ри кількісні і якісні, інтенсивні та екстенсивні, об'єктивні й суб'єктивні, загальні (комплексні) і поодинокі (специфічні), основні та другорядні тощо.

Адже господарська діяльність будь-якого підприємства являє собою ніщо інше, як безперервну зміну форм буття вкладеного ним власного і залученого капіталу. Рух коштів підприємств, постійна зміна активів, у які вони вкладаються, обов’язково пов’язані з виникненням фінансових відносин підприємств як суб’єкта ринкових відносин з постачальниками, покупцями, з державою, з банками, власниками тощо, а також фінансових відносин всередині підприємства з його працівниками, з приводу розподілу основних і оборотних коштів між структурними підрозділами, з приводу використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків та інших економічних і соціальних явищ дійсності. Все це дає підставу розглядати всі, без винятку, сторони діяльності підприємства через призму фінансів, фінансового результату, а господарську діяльність підприємства – як фінансову діяльність.
Отже, під фінансово-економічним аналізом діяльності підприємства слід розуміти комплексне вивчення їх функціонування з метою об’єктивної оцінки досягнутих фінансових результатів і виявлення шляхів подальшого підвищення прибутковості (рентабельності) при забезпеченні безпечного рівня ліквідності. (Коробов)
Фінансово-економічний аналіз вивчає економіку підприємства з метою оцінки результатів їх господарської діяльності і використання фінансових ресурсів, причинно-наслідкові зв’язки, які визначають, виявлення резервів і шляхів підвищення ефективності роботи підприємств. Під фінансово-господарською діяльністю у ринковій економіці розуміють діяльність, спрямовану на раціональне використання наявних власних і залучених фінансових ресурсів з максимальним ефектом (який виражається рівнем прибутковості, рентабельності), на управління всіма господарськими процесами у руслі такого спрямування...
Категорія: Економіка, право | Додав: Serega_adm
Переглядів: 577 | Завантажень: 275 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
11-Трав-2009 Спам
1. angzhel
реферат

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2016