ПЛАН

1. Вступ.
2. Екологія людини, її предмет і задачі.
3. Зв'язок людини і природи.
4. Залежність здоров'я людини від якості природного середовища.
5. Демографія й обмеженість ресурсів і життєвого простору.
6. Вплив хімічного, радіоактивного й інших забруднень навколишнього середовища на рівень захворюваності населення.
7. Санітарно-гігієнічні і естетичні норми навколишнього середовища.
8. Поняття ГДК.
9. Антропоекологія - галузь медичної науки.
10. Висновок.

Навряд чи знайдеться в Українi людина, що не чула б про
Чорнобильську трагедiю та горезвiсну зону вiдчуження. Цi
словосполучення стали синонімами екологiчноi катастрофи, i
викликають в людей свiдомий та несвiдомий жах перед
небачимою та нечутною радiацiйною чумою. Протягом
тринадцяти рокiв страх не зменшився, вiн приймас форми все
нових iсторій про жахи, що трапляються в Зонi, iнколи
правдивих, проте звичайно просто вигаданих.

План.

1. Негативні наслідки діяльності людини: смоги, кислотні дощі, озонові дири,порошковий та парниковий ефекти.
2. Екологічна криза в Україні.
3. Основні фактори виробничого середовища.
4. Об'єктивні та суб'єктивні заходи захисту людей на виробництві та у побуті.
5. Електро та пожежо - небезпека у виробництві та у побуті.

Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забруднюють переважно річками, з якими щорічно надходить понад 320 млн т солей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. Дуже багато забруднень потрапляє в океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких одноклітинних водоростей, що вже не раз спричиняло так звані «червоні припливи» (хоча колір води при цьому буває й жовтим, і синьо-зеленим, в залежності від виду водорості).

Аналіз історичного розвитку людства переконливо свідчить, що причиною багатьох будівель та загибелі людей була стихія . Землетруси й повені ,посуха й пожежі , як чимало й інших несприятливих явищ природи ,діяли на людину в минулому в значно більшій мірі ,ніж сьогодні .
Стихійні лиха призводили до загибелі людей до руйнування осель .

1 . CТАН ТА ОЦІНКА ЗАГРОЗ В ЕКОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ :
• Cучасний екологічний стан України
• ПРОМИСЛОВІСТЬ
• ЕНЕРГЕТИКА І ПІДПРИЄМСТВА ЯДЕРНОЇ ГАЛУЗІ
• СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
• ТРАНСПОРТ
• ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
• ПРОМИСЛОВІ ВІДХОДИ
• ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА КОНВЕРСІЯ
ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
• ВОДНІ РЕСУРСИ ТА ЕКОСИСТЕМИ
• ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ...

Розвиток екології було прискорено (особливо після другої світової війни) тим, що економічне та технічне удосконалення знаряддя праці і технологій увійшло у зіткнення із суспільним розвитком. Він став обмежуватися рядом екологічних явищ, і насамперед суперечністю між постійно зростаючим населенням і зменшеням їжі і усього необхідного для життя, постійним забрудненням та отруєнням життєвого простору людини.

У 1985 р. фахівці з дослідження атмосфери Британської Антарктичної Служби повідомили про абсолютно несподіваний факт: весняний вміст озону в атмосфері над станцією Халлі-Бей в Антарктиді зменшився за період з 1977 по 1984 р. на 40%. Незабаром цей висновок підтвердили і інші дослідники, що показали також, що область зниженого змісту озону тягнеться за межі Антарктиди і по висоті охоплює шар від 12 до 24 км, тобто значну частину нижньої стратосфери. Фактично це означало, що в полярній атмосфері є озонова "діра". Найбільш докладним дослідженням озонового шару над Антарктидою був міжнародний Самолетний Антарктичний Озонний Експеримент.

Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.

Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.