|
Статистика |
|
|
Онлайн всього: 1 Гості: 1 Користувачі: 0 |
|
|
|
Дошка заміток |
|
Замітки СТД: реферати, курсові, дипломні роботи, шпаргалки, статті для студентів та школярів
|
22-Лист-2008, 13:52 |
клас Client: М. Хвильовий по-новому розкрив перед читачем споконвiчну суперечку мiж життям i смертю. Стомлений син шукає спокою на старечих материнських долонях. "Я - чекiст, але я i людина", - пiдкреслює головний герой. Отже, хочеться вiрити, що цiєю людиною насправдi має чинитися справедливий суд iменем народу. Але мiж двома началами терзається душа м'ятежного сина: Андрюша i мати, Тагабат - людина, з холодним розумом i з каменем замiсть серця. Герой не бачить виходу. Саме у такi хвилини вiн, комунар, викликає спiвчуття. Через роздвоєнiсть душi син мусив застрелити матiр. "Тодi я у млостi, охоплений жаром якоїсь неможливої радостi, закинув руку на шию своєї матерi й притиснув її голову до своїх грудей. Потiм пiдвiв маузера й нажав спуск на скроню". I це в iм'я революцiї, в iм'я дороги до загiр-них озер невiдомої прекрасної комуни... Письменник намагався пiдвести нас до висновку, що такий вчинок мiг здiйснити тiльки справжнiй революцiонер, який в критичну хвилину "голови не згубив". Але ми все бiльше починаємо розумiти, що фанатична вiдданiсть iдеї несе тiльки зло, вбиває почуття справедливостi, почуття розумiння Добра i Правди, руйнує людську особистiсть, людське "Я". "Там, у далекiй безвiстi невiдомо горiли тихi озера загiрної комуни". Цими сумними словами закiнчується трагiчна новела - драма роздвоєностi людської особистостi, примушує нас замислитися над величчю |
Додав: Serega_adm |
|
Переглядів: 481
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
|
Copyright MyCorp © 2024 |
|
|